#уроки_Єлисея_1

Що робити, коли… або виклики війни

Ніч була неспокійною. Сотні військових рухалися на конкретно визначену позицію. Завдання чітке й недвозначне – захопити живим або мертвим ворожого розвідника. Оточення було раптовим. Легкі бойові машини піхоти (військові колісниці) заполонили все узгір’я. Кільце поволі звужувалося. Іржання, стук коліс і храп бойових коней розрізали тишу ранку.

Вже чітко лунав голос старшого над колісницями: « Оточувати, оточувати місто, а особлива увага на отой будиночок під миртами. Розвідники там, це перевірена інформація. Вони надзвичайно небезпечні. Пильнувати щоб і птах не пролетів. Швидше, швидше поки не настав ранок. Захопимо їх ще сонними. Вперед…»

…Сон Єлисея був, як завжди, міцним. Його розбудив переляканий голос слуги: «Ох, біда пане мій. Що будемо робити? Ми оточені, там сила силенна сирійського війська, там колісниць безліч, що робити ?» (2 Цар.6:15)

⁉️

Так що робити, як діяти у час екстріму, у час оточення, у час війни, коли вороже кільце видно неозброєним оком? Де вихід і хто підкаже – що робити? Можливо досвід древнього пророка Єлисея стане нам у пригоді…

(далі буде)