ЩО НЕНАВИДИТЬ БОГ? #3

Руки, що кров неповинну ллють.

Ми втомлюємося від новин, де зло й насилля. Від картинок жахів, але не постановочних, а реальних, щоденних. Картинок з попередженням: не для вагітних, не для людей з слабкою психікою, де позначки (18+), де кров неповинна…

До братовбивці Каїна Бог звертається з питанням (Бут.4:1-12):

- Де твій брат Авель?

- Не знаю, я не сторож братові моєму.

- Каїне, що ти зробив?

- А що?

- Проклятий ти від землі. Голос крові брата твого кричить до Мене від землі…

Голос невинної крові від землі нашої, сповнює праведним гнівом Вседержителя, адже руки, що кров неповинну ллють – огидні й ненависні Йому.

Промовляє Господь і священникам, що благословляють на пролиття крові неповинної: «Не приносьте ви більше марнотного дару, ваше кадило – огида для Мене воно…Навіть коли ви молитву примножуєте, я не слухаю вас, - ваші руки наповнені кров’ю…» (Іс.1: 13-15)

Господь наш Ісус Христос попереджує про Божу справедливість за пролиту невинну кров. Попереджує своїх співвітчизників земних і всі майбутні роди: «…щоб на роді оцім відомстилася кров (усіх) пророків, що пролита… від крові Авеля аж до крові Захарії…так кажу вам, відомститься це все на цім роді…» (Лук.11:51)

Основа престолу Божого – справедливість!

Проповідь "БО НЕ ЗНАЄТЕ, КОЛИ ПРИЙДЕ ГОСПОДАР ДОМУ"

 

ОБЕРЕЖНО!!! ХЕЛЛОВІН!

 

ЩО НЕНАВИДИТЬ БОГ? #2

 Язик брехливий

Ми домовлялися, що наступного разу, тобто сьогодні, проговоримо про «язик брехливий», тому що він – другий у списку речей, що вони викликають гнів і ненависть Божу.

«Оцих шість, ненавидить Господь: 1 - очі горді, 2 - брехливий язик…» (Притчі Соломона, 6 розділ, 17 текст)

А чому, власне, таке ставлення Боже до людини з брехливим язиком? Про це запитайте у Нього особисто.

А тепер питання – чи брехали вам коли небудь у той час, коли ви знали правду? Кажуть, що це можна слухати, не перебиваючи, як гарну музику й усміхатися при цьому – чисто бреше і віяти не треба!

Стверджують, що найбільше брехні на рибалці, перед виборами та в час війни. На рибалці не буваю, перед виборами – знайомо, а тепер ще й у час війни. Можна стверджувати – потік брехні з півночі – як помийна річка, ані ковтка правди ще й смердить здалеку…

Соломон підмітив дуже правильно: «Брехливий язик ненавидить своїх утискуваних…» (Притчі Соломона 26 розділ 28 текст)

Все правильно – найбільша ненависть до того, кому брешеш - стверджувати, що це правда, а за правду й життя віддати можна. Не своє, звісно, а того, хто помийну отруту хапає на повний рот, смакує і ще не проти… Це, по сучасному, пропагандою називається.

Брехливий язик – мерзота перед Богом, а хто чинить правду - Його уподоба. (Притчі Соломона, розділ 12, текст 22)

Брехливий язик має свого бога, того який: «як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді..» (Євангелія св. Івана, розді 8, текст 44) Тепер розумієте чому уста брехливі – огида для Господа...?

Старі люди казали - язик до Києва доведе, а брехливий язик – до пекла. «А лякливим, і мерзким, і душогубам,…і всім неправдомовцям – їхня частина в озері, що горить огнем та сірко! (Книга Об’явлення 21розділ, 8 текст)

Перш ніж збрехати - добре подумаймо про наслідки!

ЩО НЕНАВИДИТЬ БОГ? #1

Очі горді

 

Є речі, риси характеру, люди… які нам дуже подобаються, а буває навпаки - бридкі й неприємні.

А чи знаєте ви, що Богу також щось подобається, але щось є неприємне для Нього, більше того – бридке й мерзота.

Отже, декілька рис людського характеру, що викликають огиду та є мерзотою перед Господом.

Премудрий Соломон правильно підмітив 6, навіть 7 особливостей в людині, що їх ненавидить Господь, а саме, по порядку:

«Оцих шість, ненавидить Господь:

1 -очі горді,

2 -брехливий язик,

3 -руки, що кров неповинну ллють,

4 -серце, що плекає злочинні думки,

5 -ноги, що спритно біжать на лихе,

6 -свідок брехливий, що брехні роздмухує,

7 -хто розсіває сварки між братів»(Пр.6:16-19)

Найперше про двері душі - очі. Пам’ятаєте класиків? «В нього очі наче волошки в житі. А над ними з-під драного картузика волосся — білявими житніми колосками. Це — Пилипко…» (А.Головко)

Очі – вони різні бувають. Сині, карі, волошкові, сірі … А ще бувають «очі горді».

Отже – про «горді очі». Чули про такі? Як правило горді (пихаті) очі - далекозорі. Вони помічають «…в оці брата свого дрібнюсіньку скіпочку, колоди ж у власному оці не відчувають» (Лук.6:14) Або ж по народному: «Чуже бачить під лісом, свого під носом не помічає»

Муж гордого ока ... несправедливий…» (Пр.21:4)

Це ще одна властивість гордоокого. Оскільки такий муж дивиться звисока, то справедливим є тільки те, як він бачить, а він бачить дуууже «правильно».

Горде око заздрісне, особливо, коли бачить ласий шматочок у ближнього. Пам’ятаєте Ахава? Він побачив ділянку землі, де був виноградник Навота. (3 Цар.21:3) Потрібно забрати негайно! Пропагандистка Єзавель спрацювала на «відмінно»! Виноградники забрані, справа вирішена…, а « Єзавель почула про це, і нафарбувала очі свої,…та й виглянула через вікно.»

Нафарбовані очі пропагандистки зробили останній погляд, у вікно, з якого за мить вона вилетить…

Богу горде око бридке й мерзотне!

Наступного разу проговоримо про «язик брехливий», тому що…

Але про це наступного разу, чекайте, читайте…

Про "брудну" бомбу

Думаю, що ви вже чули. Це не вперше - ми самі себе будемо бомбити й обстрілювати - тепер «брудною ядерною бомбою». Ну майже так, як у великого Гоголя, у «Ревізорі», коли унтер – офіцерська вдова сама себе різкою відшмагала. Порядний Городнічій тут геть не при справах…

Пропагандистська машина з розгону рвонула по європах та америках - аж бризки у мікрофони: «Дивіться, тепер ясно, як білий день - вони самі себе брудними ядерними бомбами..., а нас винними призначать.»

Це вже навіть не смішно…

Я зараз про «брудні бомби», що з уст вилітають і заражають величезні території. До речі – це навіть не ворожа пропаганда. Нам до них далеко. І слава Богу.

Це ось про що: «Так само й язик, малий член, але хвалиться вельми! Ось маленький огонь, а запалює величезного ліса! І язик – вогонь, прикраса неправди…він сквернить усе тіло і запалює круг життя і сам запалюваний від пекла… це зло нестримане, повне отрути смертельної» (Як.3:5-6, 8)

Ось як воно виходить – запал для «брудної бомби» у пеклі знаходиться. Заряджається отрутою – і (на азіровці) - «бімба» готова. На кінчику язика.

Сплюнь і не скверни отрутою території твого ближнього. Краще класиків прочитай:

Іван ФРАНКО

* * *

Якби ти знав, як много важить слово,

Одно сердечне, теплеє слівце!

Глибокі рани серця як чудово

Вигоює — якби ти знав оце!

Ти, певно б, поуз болю і розпуки,

Заціпивши уста, безмовно не минав,

Ти сіяв би слова потіхи і принуки,

Мов теплий дощ на спраглі ниви й луки, — Якби ти знав!

* * *

Якби ти знав! Та се знання предавнє

Відчути треба, серцем зрозуміть.

Що темне для ума, для серця ясне й явне…

І іншим би тобі вказався світ.

Ти б серцем ріс. Між бур життя й тривоги

Була б несхитна, ясна путь твоя.

Як той, що в бурю йшов по гривах хвиль розлогих,

Так ти б мовляв до всіх плачучих, скорбних, вбогих: "Не бійтеся! Се я!"

Бог на Своєму місці

Інколи у царів буває безсоння. Не від міцної кави, а від Бога. Безсоння древнього царя Артаксеркса стало причиною визволення юдеїв у Перській імперії. (Ест.6:1…)

З царем могутньої Вавілонської імперії, Навуходоносором, сталося ще гірше – він забув сон, який його надзвичайно стривожив. (Дан.2:5)

Завдання відкрити Навуходоносору його сон, а також, значення сну для вавілонських магів виявилося непосильним . «Це під силу богам, а не людям» - була відповідь халдейських чаклунів.

Проте, полонений єврей Даниїл промовляє царю: «Є на небесах Бог, Який відкриває таємниці!» (Дан.2:28) Власне – саме про це декілька думок.

Є НА НЕБЕСАХ БОГ – це захист!

- лев’яча яма не перешкода – є на небесах Бог! Він закриває пащу левам і ведмедям! (Дан.6:22)

- огненна піч не палить – є на небесах Бог! У страшному горнилі війни згорять тільки пута. Це не закінчення – це початок нового! (Дан.3:23)

- голод у заблокованій Самарії не вирок – є на небесах Бог. На завтра – хліб і вода в достатку! (4 Цар.7:18)

Є НА НЕБЕСАХ БОГ – це попередження!

- закон сіяння й жнив ніхто не відмінив. (Бут.8:22)

- хто сіє вітер-жне бурю. (Пр.22:8)

- хто взяв меча – від меча гине. (Мт.26:52)

- хто пересуває межу ближнього – проклятий!, а ще на іноземній: «проклят тот, кто нарушит межу соседа!" (Втор.27:17)

- приносящий несчастья - пожнёт несчастье. Он будет в итоге уничтожен несчастьем, порождённым им. (Пр.22:8 СРП)

Це біблійні закони - вони безвідмовно працюють.

Є НА НЕБЕСАХ БОГ!

А ви під яким прапором?

 Наша країна відзначає День державного прапора. Прапора , як символу державності, незалежності, символу нескореної України. У цьому сенсі – ми, як громадяни вільної нації - всі під синьо-жовтим прапором.

Нація рабів , що вийшла з Єгипту, рухалась з Мойсеєм в сторону Червоного моря. Шість сотень тисяч народу, згідно оцінки Мойсея,(Чис.11:21) розтяглися величезним, людським морем. Як не загубитися, як знайти своїх, як зорієнтуватися???

Питання вирішувалося просто – прапор! «Отаборяться сини Ізраїлеві кожен при прапорі своїм, за ознаками домів своїх батьків…» (Чис.2:2) Тепер фраза: «прапор вам в руки» набуває конкретного змісту. Я знайду тебе за твоїм прапором! Його видно здалеку, його кольори, форма говорить про того, хто під прапором.

«З нами Бог» - було викарбувано на пряжках ременів німецьких солдатів Другої світової війни. Думаю - на прапорах теж. Наслідки відомі. Сучасні агресори з півночі йдуть під прапорами «руського міра», що за цим – ми знаємо. Райдужні прапори прихильників содомії говорять самі за себе – ми не такі, як задумав Творець.

Під якими прапорами йдемо ми, наші сім’ї у церкві, у соціумі? «Ти дав прапора тим, хто боїться Тебе, щоб збирались вони перед правдою…» (Пс.60:6) «Я Дорога, Правда й Життя» - проголошує Христос. Одного дня, несправедливо осуджений, понівечений, закатований Христос був, як Прапор, піднятий на вершині. Навіть помираючи, Правда перемогла!

Основа Божого престолу – правосуддя і справедливість (Пс.88:15), а тому прапор перемоги в Україні –це тільки питання часу. А тим хто захлинається й смакує неправду – наслідки гіркі й незворотні: «І за це Бог пошле їм дію обмани, щоб у неправду повірили, щоб стали засуджені всі, хто не вірив у правду, але полюбив неправду» (2 Сол.2:10)

Під якими прапорами йдемо???

Розгортайте Біблію вранці...

Сьогодні вранці «по відкриванню» Біблії звернув увагу на пророче відкриття священника Захарія. Ось цей текст:

«…Захарій наповнився Духом Святим, та й став пророкувати й казати : «Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд свій! Що від руки ворогів нас визволить, та з руки всіх ненависників . Щоб ми, визволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому…, у Святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.» (Лук. 1: 67- 68, 71, 74 -75)

Благословенного усім дня! Визволення від Господа не стало для Ізраїля поштовхом для ревного служіння Богу. Навпаки – Той хто визволив, був безжально розп’ятий.

Намір Господа, щодо нас після визволення: щоб ми «безстрашно служили Йому»

Приймаємо виклик?

#уроки_Єлисея_4

 

Голод – що робити?

Коли приходить проблема, шукають крайнього. В оточеній Самарії лютує голод. Хто винен? Зрозуміло – Божий пророк Єлисей. Завтра йому відрубають голову. Як правило, Божі люди стають зручною ціллю, коли шукають винних. Історія повторюється. Що робити?

Світ хвилюється перед можливими викликами нехватки хліба, а простіше – голоду. Йде напружений пошук розблокування українських портів щоб зерно попало за призначенням. Що робити?

Рішення древнього царя просте – відрубати голову пророку, щоб з’явився хліб. Царі – тирани схожі в діях. Відрубати газ, відрубати територію, відрізати від морів, зрештою - відрубати голову…

Рішення Боже, про яке не знає ніхто, окрім Єлисея було наступним:

«…так сказав Господь: «Цього часу взавтра буде міра пшеничної муки за шекля, і дві міри ячменю за шекля в брамі Самарії.» Слово Господнє говорить конкретно: коли? – завтра, що? – хліб, де? – в брамі Самарії, ціна? – за шекля. Саме на такі пророцтва реагуймо з повною серйозністю.

У Бога свої рішення продовольчої кризи. У Самарії вона була вирішена за рахунок агресорів. Наш Бог за основу Свого престолу поклав справедливість та право. (Пс.88:15) Віримо – історія повториться у черговий раз.

Що робити? Ми живемо у час війни, проходимо долину смертної тіні. Маємо стати Божою відповіддю на проблеми «голоду». Голоду на правду, на чесність, на відкритість, на жертовність, на християнськість християн...

Готові бути Божим Хлібом для України?

#уроки_Єлисея_3

Смерть у горшку – що робити?

Перед Єлисеєм сидів гурт голодних людей. Пророки, виявляється, теж можуть голодувати. (2 Цар.4:28) Час такий був. Приготована їжа була несмачною, більше того, отруйною. Вигук «Смерть у горшку..» красномовно характеризує смак і якість їжі. Але – голод не тітка. Що робити?

…а тепер невеличкий, ліричний відступ. Далекі шкільні роки, а в пам’яті - вигук вчительки: «у тебе горщок (макітра) зовсім не варить…» Це з області математичних висот. Справді, макітра (голова) не завжди добре варила премудрості х + h = z. Можливо, аналогія не дуже, але – війна…

Який вихід із ситуації, коли у горшку смерть? «Дайте мені муки!» звертається Єлисей і рішуче додає муку у горщок. Одна мить і їжа готова до вживання. Смачно, а в горшку життя, а не смерть. (2Цар.4:40)

Що вариться у «горшках» північних сусідів? Брехня, пропаганда, фейки, або за словами пророка: «у їхньому посуді (горшку) юшка нечиста…?». (Іс.65:4) Коли пропаганда, насилля, брехня, пиха стає нормою тоді у "горщок" приходить Zмерть.

Що робити? Вихід - додати життєдайної муки, додати Хліба у "горщок". Тоді смерть відступає. Проте Христос – Хліб життя, на росії, як у Лаодикії - за дверима. (Об. 3:20) Можливо не скрізь, проте продовжує стукати, може хто почує, може відійде глухота, можливо хто й відчинить двері. Тоді Він зайде і не буде смерті в "горшках", з Ним приходить життя!…

…а що у наших «горшках»?

#уроки_Єлисея_2

Отже, що робити в екстрімі?

 Питання до пророка Єлисея, до людини яка знала, як змусити сокиру плавати, як говорити з хворими генералами, як бути просто слугою… «він подавав воду на руки Іллі!» (2 Цар.3:18).
Той, хто вірно служив у малому, одного разу стане потрібен царям.

Що нам робити ⁉️ –у час війни питань більше ніж відповідей:

☑️ Де Бог?
☑️ Чому Він мовчить?
☑️ Чому вмирають невинні діти?
☑️ Коли закінчиться агресія московії?
☑️ Що робити - оточення, загроза, все пропало …?
☑️ Чому мовчали пророки?
☑️ Чому, чому, чому???

Будьмо готові давати відповіді…
Єлисей прокинувся від вигуку слуги. Вже піднімалося сонце, рожевіла в повітрі курява від кінських копит. Стукотіли колеса й лунали вигуки: «Он вони, он там. Один вибіг на поріг й знову сховався. Оточуємо, оточуємо…»

 

#уроки_Єлисея_1

Що робити, коли… або виклики війни

Ніч була неспокійною. Сотні військових рухалися на конкретно визначену позицію. Завдання чітке й недвозначне – захопити живим або мертвим ворожого розвідника. Оточення було раптовим. Легкі бойові машини піхоти (військові колісниці) заполонили все узгір’я. Кільце поволі звужувалося. Іржання, стук коліс і храп бойових коней розрізали тишу ранку.

Вже чітко лунав голос старшого над колісницями: « Оточувати, оточувати місто, а особлива увага на отой будиночок під миртами. Розвідники там, це перевірена інформація. Вони надзвичайно небезпечні. Пильнувати щоб і птах не пролетів. Швидше, швидше поки не настав ранок. Захопимо їх ще сонними. Вперед…»

…Сон Єлисея був, як завжди, міцним. Його розбудив переляканий голос слуги: «Ох, біда пане мій. Що будемо робити? Ми оточені, там сила силенна сирійського війська, там колісниць безліч, що робити ?» (2 Цар.6:15)

⁉️

Так що робити, як діяти у час екстріму, у час оточення, у час війни, коли вороже кільце видно неозброєним оком? Де вихід і хто підкаже – що робити? Можливо досвід древнього пророка Єлисея стане нам у пригоді…

(далі буде) 

Війна - що робити?

 

24 лютого я прокинувся від вибухів у районі аеродрому. Війна, що робити?Переживання, тривога, дзвінки, питання – як бути, що робити…??

Пророку Єлисею  терміново  «зателефонував» цар Юдейський Йосафат. (2 Цар.3:12) Зміст розмови наступний: «Ми вийшли воювати з царем сирійським. Війна ще й не розпочалася, але схоже, ми загинемо у пустелі. Не від сирійців , а від спраги. Ми планували декілька днів, а тут… Води немає навіть для нас, а ще військо, коні…Що скаже Господь  у цій біді? Що робити?»

Як бути Єлисею?? Війна, святі пророки поза політикою, вони поза мирськими справами, тим більше за справами воєнними?? Як бути нам?

Чи  повинен святий Єлисей реагувати на виклики війни? Чи повинен він говорити від імені Господнього людям, які йдуть воювати?

 Його позиція чітка й недвозначна, політичне уподобання сформульоване наступним: «Царю Ізраїльський, що спільного у нас з тобою? Йди до своїх пророків… Якби не присутність тут царя Юдейського Йосафата, я навіть не подивився б на тебе…» (2 Цар.3:13-14)

Що робити, коли військо гине від спраги? Пророче слово Єлисея до царів  було нелогічним: « Викопайте в цій долині підряд декілька рівчаків, - один за одним…» (2 Цар.3:16) Не криниці копайте, (криниці було б логічно!) а рівчаки. Рівчаки це навіть не бойові траншеї.

Логіка царів може дати збій, логіка Божого провидіння – ніколи. Ось вона: « ви не відчуєте вітру, не побачите дощу, але ця долина наповниться водою, що будете пити ви, але й це не все - Бог також видасть у ваші руки ворогів» (2 Цар.3:17)

Проблема вирішена, навіть значно більше ніж планувалося. Сталося щось неймовірне – прямо по дорозі потекла вода!   У Бога Своя логіка, (логістика, по військовому).

Ми не все бачимо, не все розуміємо, не все аналізуємо. Зрештою – рівчаки, які всупереч логіки,  все таки були викопані, наповнилися водою.

Це вам не ленд–ліз, це не особлива прихильність союзників – це «нелогічна» дія Божого духа. 

Бог продовжує говорити, найближчим часом побачимо потік води…